СТОРІНКА ПСИХОЛОГА

 

 

🌈 Граємо та заспокоюємося: 3 прості вправи для емоційного світу дитини

Чи знали ви, що іноді дитині легше розповісти про свої почуття не словами, а через гру, рух або малювання?

Гра — це природний спосіб пізнавати себе, виражати емоції та поступово вчитися керувати своїм станом. Пропонуємо три прості вправи, які можна виконувати вдома або використовувати під час занять із дітьми.

🌿 1. «Дихання листочка»

Запропонуйте дитині уявити, що вона — маленький осінній листочок. Повільно вдихнути повітря, піднявши ручки вгору, а потім плавно видихнути й опустити їх, ніби листочок тихенько падає на землю.

Ця вправа допомагає сповільнитися та переключити увагу.

🎨 2. «Кольорові емоції»

Запропонуйте дитині обрати колір, який найбільше відповідає її настрою сьогодні. Запитайте: «Чому ти обрав саме цей колір?», «Що допомогло б тобі почуватися краще?».

Так дитина вчиться помічати та називати власні переживання.

🤲 3. «Мій настрій у долоньках»

Попросіть дитину міцно стиснути долоньки в кулачки, а потім повільно розслабити їх і розкрити. Запропонуйте уявити, що разом із долоньками розслабляється і все тіло.

Можна повторити вправу декілька разів у спокійному темпі.

💚 Порада дорослим: не вимагайте від дитини миттєво заспокоїтися та не перетворюйте вправи на обов’язкове завдання. Виконуйте їх разом, підтримуйте та хваліть за спроби.

Адже емоційної грамотності дитина навчається поступово — через досвід, гру, спілкування та приклад дорослих.

Грайте, спілкуйтеся, підтримуйте — і допомагайте дітям краще розуміти себе! ❤️

🍂 Осінь — час не лише яскравих барв, а й турботи про емоції дитини ❤️

Осінь приносить зміни не тільки в природу, а й у звичний ритм життя. Нові враження, зміна погоди, втома після насиченого дня можуть впливати на настрій та емоційний стан малечі.

Іноді дитина стає більш дратівливою, частіше вередує, сумує або потребує більше уваги дорослих. І в такі моменти їй особливо важливо відчувати, що поруч є той, хто зрозуміє, вислухає та підтримає.

🌼 Кілька простих порад для батьків:

🍁 Говоріть про почуття. Допомагайте дитині називати свої емоції: «Ти засмутився?», «Ти зараз сердишся?».

🍁 Проводьте час разом. Спільні ігри, прогулянки, читання казок і теплі обійми дарують відчуття близькості.

🍁 Не знецінюйте переживання. Для дорослого ситуація може здаватися дрібницею, але для дитини її почуття цілком реальні.

🍁 Створюйте атмосферу спокою. Звичний режим дня, доброзичливе спілкування та підтримка допомагають дитині почуватися впевненіше.

🍁 Помічайте маленькі успіхи. Хваліть не лише за результат, а й за старання, самостійність та спроби впоратися з труднощами.

💛 Пам’ятайте: дитині не потрібні дорослі, які ніколи не помиляються. Їй потрібні дорослі, поруч із якими можна бути собою, відчувати, помилятися та вчитися.

Турбота про емоційний світ дитини починається з нашої уваги та прийняття!

Що ж таке булінг?

 

       

 

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
Булінг – (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Читати далі →

Булінг у дошкільному закладі


Булінг – свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.
Булінг може проявлятися як тиск:
психологічний
фізичний
Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози побиття під час ігор.
Як міняється поведінка дитини:
Дитина – жертва булінгу поводиться не звично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер такта дитина:
не хоче одягатися вранці
шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;
просить батьків забрати її з дитячого садка раніше.
плаче – вигадує хворобу
не контактує з однолітками у дворі;
грає наодинці
в дитячому садку не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх
усамітнюється при будь-якій нагоді
грає поламаними іграшками
не має друзів у групі.
Гаряча лінія з питань запобігання насильству: 116123; 0800500335